Корзина
6 отзывов
+380676050707
Украина Киев вул. Герцена, 17-25
График работы

КРИМІНАЛЬНА СКЛАДОВА №1 (2018) Корупція в приватному секторі

КРИМІНАЛЬНА СКЛАДОВА №1 (2018) Корупція в приватному секторі

24.09.19

_______________________________________________________________

  Віталій Куруц юрист 

________________________________________________________________

 

Кримінальна відповідальність працівників підприємств, установ та організацій недержавної сфери та осіб, які надають публічні послуги, за корупційні правопорушення

 

 

Доволі поширеною серед населення є думка, що відповідальність за корупційні правопорушення несуть лише особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також посадові особи юридичних осіб публічного права (державних підприємств). Однак це не завжди так.

 

 Чинною редакцією Кримінального кодексу України (далі ‑ КК України) передбачено ряд корупційних правопорушень, за вчинення яких кримінальну відповідальність можуть нести працівники підприємств, установ та організацій недержавної сфери та особи, які надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді та ін.).

 

Зокрема, до таких злочинів КК України відносить:

-       прийняття пропозиції, обіцянки або одержання працівником підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, або особою, яка працює на користь підприємства, установи чи організації, неправомірної вигоди (частини 3, 4 статті 354 КК України);

-       зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (стаття 364‑1 КК України);

-       зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (стаття 365‑2 КК України);

-       прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди (частини 3, 4 статті 368‑3 КК України);

-       прийняття пропозиції, обіцянки або одержання особою, яка провадить професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг, неправомірної вигоди (частини 3, 4 статті 368‑4 КК України).

 

Згідно з даними, оприлюдненими Міністерством внутрішніх справ України у Звіті про стан протидії корупції за 6 місяців 2018 року за перше півріччя цього року за вчинення злочинів, передбачених статтею 364‑1 КК України було притягнуто до відповідальності 32 осіб, за статтею 365‑2 КК України ‑ 10 осіб, за статтею 368‑3 КК України - 21 особа, за статтею 368‑4 КК України ‑ 14 осіб, за статтею 354 КК України ‑ жодної особи.

 

Варто знати, що за правилами частини 1 статті 216 Кримінального процесуального кодексу України здійснення досудового розслідування у вказаних кримінальних правопорушеннях віднесено до компетенції слідчих органів Національної поліції України. На практиці це, зазвичай, працівники Дерпартаменту захисту економіки.

 

Крім того, треба розуміти, що склади злочинів, передбачені частиною 3 статті 354, частиною 1 статті 364‑1, частиною 1 статті 365‑2 КК України, є злочинами невеликої тяжкості та передбачають покарання до двох років позбавлення волі або інші більш м'які покарання.

У свою чергу кримінальні правопорушення, передбачені частиною 4 статті 354, частиною 2 статті 365‑2, частиною 3 статті 368‑3, частиною 3 статті 368‑4 КК України є злочинами середньої тяжкості, передбачають покарання у виді позбавлення волі до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю.

 

Позаяк санкції перелічених злочинів містять альтернативні види покарань, серед яких штраф, виправні роботи, арешт, обмеження волі.

 

У той же час злочини, передбачені частиною 1 статті 364‑1, частиною 3 статті 365‑2, частиною 4 статті 368‑3, частиною 4 статті 368‑4 КК України є тяжкими. За їх вчинення на обвинуваченого може чекати покарання у виді позбавлення волі до десяти років, позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю, а також конфіскація майна.

 

Разом із тим, судова практика показує, що найчастіше обвинувачені під час досудового розслідування вказаної категорії справ укладають з прокурором угоду про визнання винуватості, відтак суди визнають їх вину та призначають узгоджене ними покарання у виді штрафу.

 

На це вказують наступні судові рішення.

 

Так, зокрема, вироком Тячівського районного суду Закарпатської області у кримінальній справі № 307/103/18 лікаря неврологічного відділення районної лікарні, котрий одержав від пацієнта неправомірну вигоду за видачу йому виписки з історії хвороби із інформацією, необхідною для отримання групи інвалідності, було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 354 КК України (одержання працівником підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, неправомірної вигоди, для себе за вчинення будь-яких дій з використанням становища, яке займає працівник на підприємстві, в установі чи організації, в інтересах того, хто надає таку вигоду, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди), та на підставі угоди про визнання винуватості, укладеної з прокурором, засуджено до покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (вісім тисяч п'ятсот гривень).

 

Вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 квітня 2018 року у кримінальній справі № 233/1427/18 директора товариства з обмеженою відповідальністю, який привласнив собі майно, передане товариству за договором зберігання, завдавши останньму збитки в сумі 255260,87 гривень, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статтею 3641 КК України, та на підставі угоди про визнання винуватості, укладеної з прокурором, засуджено до покарання у виді штрафу в розмірі 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (п'ятнадцять тисяч триста гривень) з позбавленням права обіймати посади в установах, організаціях, підприємствах незалежно від форми власності пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк три роки. 

 

До покарання у виді штрафу у розмірі 750 (семисот п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 12750 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 (один) рік було засуджено електромонтера з експлуатації електролічильників, який після одержання неправомірної вигоди від споживача погодився замінити належний йому електролічильник на інший з нульовими показниками. Йому інкримінувалося вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368-3 КК України, а саме одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду (вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.11.2017 у кримінальній справі № 362/5817/17)

 

Аналогічне покарання було призначено у кримінальній справі № 711/5282/18, де вироком Придніпровського районного суду м. Черкас від 01 серпня 2018 року судового експерта Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, який одержав від потерпілого у кримінальному провадженні неправомірну вигоду за вчинення в його інтересах дій з використанням службового становища щодо прискорення проведення судово-психологічної експертизи та завищення суми завданої моральної шкоди, визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368-4 КК України (одержання експертом неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду), і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі семисот п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 12750 гривень з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 1 (один) рік.

 

Між тим, є справи, у яких обвинувачені у вчиненні корупційних правопорушень засуджені до покарання у виді позбавлення волі.

 

Яскравим прикладом є вирок Святошинського районного суду міста Києва від 18 серпня 2016 року у кримінальній справі № 759/8499/16-к, відповідно до якого оцінювача нерухомості, який з метою отримання неправомірної вигоди для інших осіб під час визначення розміру збитків умисно завищив ринкову вартість будівлі, що підлягала знесенню у зв'язку з суспільною необхідністю, визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 365-2 КК України (зловживання повноваженнями оцінювача з метою отримання неправомірної вигоди для інших осіб, що завдало істотної шкоди державним інтересам та спричинило тяжкі наслідки) та засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з наданням публічних послуг строком на 3 (три) роки.

 

Наведене свідчить, що не тільки особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також посадові особи юридичних осіб публічного права (державних підприємств) можуть нести кримінальну відповідальність за корупційні правопорушення.

Звідси висновок: працівники підприємств, установ та організацій недержавної сфери (юридичних осіб приватного права) та осіб, які надають публічні послуги несуть кримінальну відповідальність за окремі корупційні правопорушення на загальних підставах.

Предыдущие статьи